Окультні коріння ювенальної юстиції

«І влаштували узвишшя Тофета в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх і дочок своїх у вогні, чого Я не наказував, і що на думку Мені не приходило». (Єр.7, 31)

Аналізуючи дохристиянські уявлення про сім’ю, виявляємо, що найкращий плід шлюбу – первісток – підлягав заколенню, щоб умилостивити богів. Але кому в жертву приноситься первісток? Спочатку – язичницькому богу родючості скотоголовому Ваалу і подібним істотам, ім’я яким легіон.

Або зазирнемо в історію Пунічних воєн. Пам’ятайте знаменитий вислів римського трибуна Катона: «Карфаген повинен бути зруйнований»? Чим була викликана така непримиренність до цього багатого, квітучого садами міста, де жили тисячі людей і не чекали ніякої біди? Однією з причин, яку можна припустити, є по-звірячому жорстокий звичай жертвоприношення маленьких дітей всесильному божеству Молоху (Ваалу). Він існував в древніх країнах Близького Сходу, про що є історичні свідчення. Храмова стража під покровом ночі вривалася в будинки громадян і вела дітей на погибель. Обиралися діти з «хороших» сімей. Нещасна дитина гинула у страшних муках. Втім, і поховати її по-людськи було неможливо. Усередині колосальної статуї Ваала було відкрите черево гігантської печі. Дитину покладали на руки статуї, які, рухаючись, опускали свою жертву. Дитя згорало заживо і перетворювалося в жменю попелу. Свідоцтва про культ Молоха зустрічаються як в юридичних та історичних документах, так і в старозавітних книгах Біблії. У книгах Левіт і Второзаконня йдеться про проведення дітей через вогонь – язичницька церемонія релігійної ініціації (посвячення). На противагу цьому пророки говорять про спалення або принесення дітей у жертву язичницьким богам. У стародавньому світі людські жертвоприношення були поширені у багатьох, особливо неарійських, і в першу чергу, неслов’янських, народів. Читаючи Біблію, не можна не дивуватися тою легкістю, з якою євреї відпадали від шанування істинного Бога і захоплювалися найжорстокішими і нелюдськими формами язичницького ідолослужіння, особливо культами Ваала і Молоха. «Всесильному» божеству Ваалу вони приносили в жертву людей і, особливо, дітей.

Давид, згадуючи про релігійно-моральний стан своїх предків під час їх 40-річної мандрівки по Аравійській пустелі, говорить: «Вони забули Бога, свого Спасителя… Вони приліпилися до Ваалфегору і їли жертви бездушних …, змішалися з язичниками і їхніх учинків навчились, служили бовванам їх … і приносили синів своїх і дочок своїх в жертву демонам, проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, яких приносили в жертву ідолам ханаанським, — і стала нечиста земля кров’ю «(Пс. 105, 21, 22, 28, 35-38) В наш час варто з поглибленою увагою перечитати ці рядки.

Відплата наздогнала варварів-дітовбивць. Карфаген зрівняли із землею. Історія Пунічних воєн стала частиною шкільної програми. Де стояли міста Вавилона, Месопотамії, Фінікії –  ніхто, крім археологів, не знає. Але невгамовне прагнення занепалого людства губити своїх чад не вичерпалося. Просто воно тепер прийняло інші форми, відповідно до особливостей суспільного прогресу на його сучасному етапі.

Нині весь світ, аж до найглухіших його куточків, пізнав Добру Новину. Священні книги християнства вчать: дитя – безцінний дар Божий. Але ад вимагає своє. Дітей винищують всяко: абортами, пияцтвом і наркоманією батьків, злочинним нехтуванням, сирітством при живих батьках і сирітством, коли їх вже немає. Розлученнями. Одностатевими шлюбами. Так званою «ювенальною юстицією», лицемірно прикритою Конвенцією про права дитини. Дітей віддають повсталому з небуття Молоху. Причому дітей не з найгірших сімей. П’яниці, бомжі і наркомани можуть не турбуватися: їх цього жереб мине. «Ювеналка» забирає найкращих. Причому на вигляд все чинно-спокійно, в межах толерантності. Ніяких цілопалення та інших жахів.

Однак спробуємо поглянути на проблему в світовому масштабі. І побачимо, що цивілізація білої людини повільно і неухильно пожирає своїх нащадків подібно старезному грецькому богу Хронос. Наші недалекоглядні сучасники приносять в жертву своїх дітей ідолам емансипації, кар’єри, багатства, сластолюбства, розпусти. Шокують брехливі уявлення про свободу, про права. Удвічі прикро, що Росія, країна з міцними духовно-моральними основами долучилася до когорти країн-прихильників дітоубійного культу. Прилучилася в особі далеко не кращих своїх представників, не тих, кого турбує здоров’я і благополуччя нації. А тих, кому туманять голову перспективи глобалістського світлого майбутнього.

Як оборонятися? Як захистити найдорожче?

Не випадково всі носії і провідники ювенальних технологій бризкають ненавистю, як тільки мова заходить про Церкву. Не випадково Господь дав Своїм обранцям владу наступати на зміїв, скорпіонів, і всю силу ворожу. Ми слабо і мляво боремося зі злом. Нам все здається, що воно нас не торкнеться. І до церкви заходимо по дорозі на ринок, на десять-п’ятнадцять хвилин – «ніколи, ніколи». Так хто нам допоможе, як не ми самі? Господь іде назустріч людині в тій мірі, в якій вона сама звертається до Нього. І нема чого нарікати на приїжджих, які понаїжджали і захопили все навколо. Якщо ми й надалі залишимось байдужими, то дуже скоро залишимося одні. І землі наші запустіють.

Марина Васильєва, Радонеж

Джерело: http://www.radonezh.ru/analytic/16480.html

http://ruskline.ru/monitoring_smi/2012/06/28/okkultnye_korni_yuvenalnoj_yusticii/


Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>