План по захисту дитини як пе
8 лютого 2015
Цю історію Світлана опублікувала в групі “Ювенальна юстиція в Європі” в соціальній мережі Фейсбук. Ця група об’єднує російськомовних громадян, які стали жертвами ювенального насильства.
Тут, друзі, історія така …
Мою дочку, якій в березні виповниться 6 років,18 листопада 2014 забрали соціальні служби Великобританії. Перед цим її поставили на облік. У них це називається CHILD PROTECTION PLAN, або “План щодо захисту дитини”.
Поставили на облік через те що:
1. Було моє день народження, і після роботи я зібрала колег в кафе. Природно, відзначили шампанським, але я знала, що мені нікуди більше не треба і ніщо нічого поганого не віщувало. Але .. чоловік подзвонив і сказав, що на роботі у нього аврал і він затримується. Загалом, в школу за донькою йти мені, він не встигає. Я, природно, відсунула наступний келих і пішла в школу, пояснивши ситуацію. Але при цьому запросила друзів ввечері зібратися у мене.
Увечері я покупала доньку, поклала в ліжко. Чоловік працює на 2-ух роботах, одна – постійна, ранкова, а інша – халтура вечорами з 6 до 10.
Друзі прийшли десь до 8 вечора. Я накрила стіл. Хвилин так через 20 – стук у двері: на порозі соц.працівник. Природно, довелося впустити. Донька тим часом була вже в ліжку і дивилася “Машу”. Загалом, вийшло, що цього вже достатньо для постійних візитів додому.
В один з таких візитів ми були всі в будинку. Близько 5 вечора. Чоловік дивився внизу телевізор на дивані і вирішив подрімати перед другою роботою. Я і донька були нагорі. Я милася у ванні, залишивши двері відчиненими, щоб перемовлятися з донькою.
Вона ж займалася пазлом у своїй кімнаті по сусідству з ванною. Я почула дзвінок у двері. Донька стрімголов помчала вниз до вікна, дивитися, хто там. Побачивши соц.робітника, якого вона вже знає, відчинила двері.
Я вийшла з ванної. Соц.роботнік, як завжди, розпитав, як у нас справи і т.д і т.п., погрався з донькою. На цьому візит закінчився.
Через пару днів – лист у поштовому ящику: запрошує соц.служб. Зібрали цілу делегацію. Причини знайшли, щоб поставити на облік, аж до того, що ми з чоловіком при візитах соц.робітника розмовляємо на підвищених тонах.
Сусідка, з якою у мене розбіжності були не раз, англійка, мовляв теж сказала, що ми часто сваримося, і вона чує за стінкою. Загалом, поставили на облік, як би ми не доводили протилежне.
2. Останньою краплею стало те, що ввечері ми з донькою оздоблювали фарбами з тюбиків: я, чоловік і дочка. Справа йшла до сну, і я згорнула всю цю справу, сказавши йти митися і в люлю.
Вранці, як завжди, встали, поснідали, одягли шкільну форму, було ще десь півгодинки до того, як виходити в школу. Донька попросила домалювати, поки я переодягаюся. Я дозволила, розклала їй фарби на столі і пішла нагору збиратися.
Черeз хвилин 5 я почула крик доньки з кухні, збігла вниз і застала картину: донька бризнула синьою фарбою в обличчя, потрапило в око. Мабуть, з вечора погано закрутили тюбик, і фарба підсохла. Вона ж давила-давила тюбик на папір, фарба не йшла. Взявши в руки отвором до обличчя і надавивши зі всієї сили, бризнула в обличчя.
Тут почалася паніка. Ми промили все. Від фарби не залишилося й сліду, навколо очка було почервоніння і трохи всередині. Ну це природно, якщо врахувати пряме попадання.
Переконавшись, що у неї нічого не болить, ми галопом понеслися в школу, тому що вже спізнювалися на хвилин 10, поки промивали очі і заново переодягалися. По дорозі в школу дала настанову доньці все пояснити вчителю, на що отримала кивок головою. Зателефонувавши у хвіртку, ворота відкрилися. Я впустила доньку, і вона забігла в свій клас.
Я спокійно побрела додому. Через години 2-3 до мене приїхала поліція і соц.робітник. Заарештували мене. Чоловіка теж викликали з роботи і прямо в камеру.
Просидівши в цьому “прекрасному місці” практично весь день, нас відпустили. Пояснили все тим, що доньку в будинку побили.
Я запросила експертизу. Лікар підтвердив, що це фарба. Але вони ж зробили свої висновки: мовляв, спочатку побили, а потім, щоб замести сліди, замазали всю цю справу фарбою.
Ну не марення чи що …
Зараз був суд 2 дні. Умови поставили такі: ми з чоловіком повинні роз’їхатися до наступного суду, ходити на курси сімейного життя, до психологів. Так само пройти курси про шкоду алкоголю. А об’єднує все це – емоційне насильство -EMOTIONAL ABUSE.
Мало того, що я вагітна на 6 місяці, так цю ще не народжену дитину вже поставили на облік.
Ось так у нас тут все налагоджено, пройшло майже 3 місяці.
Мені ж здається – це вічність. Суд тепер в травні. Може, у когось подібна ситуація, будь-якою порадою буду вдячна.
Світлана Салім
Великобританія
Коротке посилання : http://ivan4.ru/~j4quy